"11/22/63" Стівен Кінг

       Розпочну, мабуть, з обкладинки. Оскільки Кінг є відомим на весь світ письменником, його твори публікуються у багатьох країнах світу, часом не раз і не два. Переглянувши обкладинки інших видань, я дійшла до висновку, що Книжковий Клуб, який видавав роман короля жахів в Україні,  або вирішив заощадити собі часу, або не зміг вигадати нічого путнього. Обкладинка є не просто "лаконічною", вона порожня. Чорне тло, автор і назва. Згодна, що це краще ніж якісь сторонні зображення, що часто зустрічаються на обкладинках багатьох книг. Але наприклад американське видавництво Scribner не вигадувало нічого зайвого, а просто розмістило на обкладинці  першу шпальту газети на якій зображено Джона та Джекі Кеннеді під час славнозвісної поїздки по Елм-Стріт, ще до пострілу Освальда. Навіть російське видавництво АСТ спробувало вигадати щось більш оригінальне. Тому для головного зображення посту  я обрала обкладинку саме американського видання. Вона для мене є найбільш вдалою. 

  Внизу розміщено обкладинки двох російських, українського і польського видань відповідно. Польське  я взагалі відмовляюсь коментувати, бо Proszyński i S-ka ще й назву поміняли. Здавалося б підходяща назва для будь якого видання, бо ж одні цифри, але ні, потрібно і тут своє вставити. Таке помічаю вже не вперше.  

     Майже 900 сторінок тексту, важка, товста книга. Якби не сесія, я б поглинула її менше ніж за тиждень, та зважаючи на те, що потрібно здобувати освіту, в мене на роман пішло трохи більше часу. Як і всі інші, автор достеменно не знає хто був убивцею, замовником Кеннеді. Він також не знає, що сталося б, якби хтось запобіг  цьому вбивству. Він просто припускає. Його припущення збудовані, як сам Кінг нотує в післямові, на ґрунті великої кількості прочитаних на цю тему книг, переглянутих фільмів і спогадів людей, що були  якимось чином пов'язані з даною подією.

     Не перестаю захоплюватись талантом Кінга, бо його книги, навіть у перекладі(оплески українським перекладачам), настільки атмосферні, що відрватись неможливо. Я наче дивлюсь серіал у власній голові. Здавалося б так багато сторінок, але навіть при великому бажанні, жодної не можна усунути, бо все що в книзі описано однозначно важливо для розвитку подій, а тим паче дуже цікаво.
       Може через це мене так розчарувала екранізація роману. Серіал  на 8 серій. Звісно актори дуже гарні, Джеймс Франко як завжди не висоті, але це не Джейк Еппінг і тим паче не Джордж Емберсон. Події настільки переплутані місцями, що я перестала дивитись вже на 3 серії. Навіть зміна незначних деталей зіпсувала мені враження від перегляду. А найбільше мене обурило як представили міз Мімі - ДАЛІ СПОЙЛЕР(читати тільки, якщо вже прочитали книгу) у книзі це худа біла жінка, яка помирає від хвороби; у серіалі натомість - афроамериканка у тілі, котру ми бачимо майже до кінця. СПОЙЛЕР ЗАКІНЧИВСЯ. 

       Щоб робити поменше спойлерів тим, хто планує 11/22/63 прочитати, скажу тільки: я дуже рада, що Кінг написав стільки книг, бо попереду ще купа захолливих і так чудово написаних історій.